Після початку повномасштабної війни в Україні теми документування та роботи зі свідченнями набули неабиякого значення. Раніше усна історія вважалася бідною родичкою «справжньої» роботи історика, себто роботи в архівах. Етнографічні експедиції вважали чимось несерйозним. Зараз же все більше неурядових організацій, журналістських команд переформатовує роботу і починає працювати саме з усними свідченнями при документації російських воєнних злочинів.